Угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим у кримінальному провадженні та звільнення обвинуваченого від відбування покарання (Святошинський районний суд м. Києва, суддя Косик Л. Г.)

 

скачанные файлы (2)

Фабула судового акту: Обвинувачений у стані алкогольного сп’яніння здійснив дві крадіжки та визнав беззаперечно свою вину у скоєнні цих злочинів. Між обвинуваченим та потерпілим була укладено угода про примирення в порядку, передбаченому главою 35 КПК України. Суд опитав учасників на предмет добровільності укладення угоди на примирення та ухвалив вирок, яким затвердив угоду про примирення, роз’яснив сторонам обмеження права на оскарження вироку у зв‘язку із укладанням угоди про примирення і засудив обвинуваченого до позбавлення волі, проте звільнив від відбування покарання з іспитовим терміном.

 

 

 

ун. №  759/2941/14-к

пр. №   1-кп/759/189/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді                                                                  Косик Л.Г.,

при секретарі –                                                                           Погореловій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відоконферанції з Київським СІЗО кримінальне провадження № 12013110080014993 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Грузії, грузина, громадянина Грузії, освіта вища, не одруженого, який офіційно не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, –

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Буковчаника С.В.,

сторони захисту: захисника – ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілих:          ОСОБА_4, ОСОБА_5,

В  С  Т  А  Н  О   В  И  В:

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1, 28.12.2013 року приблизно о 18 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись біля ТЦ «Квадрат», розташованого по вул. Гната Юри, 20 в м. Києві, шляхом розбиття скла таємно викрав з автомобіля «GREAT WALL HOVER» державний номерний знак НОМЕР_1 шкіряну сумку вартістю 200 грн., планшет «WEXLER BOOK T 7008» чорного кольору вартістю 1000 грн., що належать ОСОБА_4, чим завдав останній матеріальний збиток на загальну суму 1200 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім цього, ОСОБА_1 28.12.2013 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись біля супермаркету «Велика Кишеня», розташованого по пр.-ту. Леся Курбаса, 6-г в м. Києві, шляхом розбиття скла повторно таємно викрав з автомобіля «ІЖ 2717-90» державний номерний знак НОМЕР_2 два пакети подарункові загальною вартістю 12 грн. 99 коп., дві чашки загальною вартістю 12 грн. 98 коп., журнал «Юна Леді» вартістю 13 грн. 95 коп. та кофту чоловічу чорного кольору, що належать ОСОБА_5, чим завдав останньому матеріальний збиток на загальну суму 307 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

19.02.2014 року між потерпілою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілими та обвинуваченим.

Згідно з даною угодою потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.185 ч. 1, 2 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді позбавлення вол; строком на 2 (два) роки. Сторони узгоджують та згодні застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши при цьому на ОСОБА_1 обов’язки, передбачені п. п. 2,3,4 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз’яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілими затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.1, 2 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні просили вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 та потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміють права обвинуваченого, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1  вчинив таємне викрадання чужого майно на загальну суму 1200 гривень, яке належить ОСОБА_4, а тому ці його дії кваліфікує за ст.185 ч.1 КК України, а також ОСОБА_1 вчинив повторне таємне викрадення чужого майна на загальну суму 307 грн., яке належить ОСОБА_5, а тому ці його дії суд кваліфікую заст. 185 ч. 2 КК України за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання з урахуванням вимог ст. 70 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314373374 та 475 КПК України, суд, –

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 19.02.2014 року про примирення між потерпілою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, 2 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 19.02.2014 року покарання:

– за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців;

– за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на особисте забов’язання, звільнивши останнього з-під варти негайно. Покласти на ОСОБА_1 такі обов’язки:

1.Прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді,  суду, а в разі неможливості з’явитися через поважні причини – завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик

2. Не відлучатися із населеного пункту,  за місцем  реєстрації, проживання чи перебування без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

4. Докласти зусиль до пошуку роботи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя:                                                                                                            Л.Г. Косик

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*