Псевдонаука в Україні та деградація вищої школи

 

112j8

Псевдонаука в Україні та деградація вищої школи

Сьогодні на слуху обговорення захищеної в НУБіП дисертації (деградації) на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук. Авторка дисертації була звинувачена в плагіаті та в псевдонауковій діяльності. Свідомо не називаю прізвища дисертантки, яке, звісно, всі добре знають, і не роблю я це, бо її дисертація не є винятковим явищем в Україні. Та дисертація є вже, на жаль, типовим явищем, принаймні, якщо мова йде про гуманітарні науки. Ще з часів Радянського Союзу більшість гуманітарних наук існували швидше де-юре, ніж де-факто. Ситуація не набагато змінилася і в пострадянській Україні. Історія не набула б, звісно, такого розголосу, якщо б мова не йшла про дружину члена уряду. Однак ситуація дозволяє нам оцінити ступінь деградації вищої школи в цілому.

Подвійні стандарти, поблажливість до псевдонауки та безпосереднє сприяння захисту псевдонаукових дисертацій систематично сповідуються та практикуються у вищій школі, принаймні у царині гуманітарних наук. Не думаю, що ситуація принципово інша з іншими науками. Однак я не можу повноцінно судити про останнє. Про рівень української гуманітарної науки можу судити по тих публікаціях, які мають місце. Не потрібно знати всю закулісну історію в тому чи іншому випадку, достатньо почитати статті українських аспірантів, щоб оцінити всю недолугість тієї системи, яку ми маємо та яку ми всі сором’язливо відбілюємо та підтримуємо в той чи інший спосіб.

Кожне засідання чи квазі-засідання кафедр стає елементом такої підтримки. Майже кожен викладач вищої школи наприкінці семестру підписує відомості, які містять у собі прямі маніпулювання з цифрами. Це всі добре знають, в тому числі і ті, хто засуджує нерозважливу дисертантку, головною проблемою якої стало невміння прикрити псевдонауку в тексті. І та провина, звісно, обтяжується посадою її чоловіка! Сотні та тисячі прикривають плагіат та псевдонауку в своїх дисертаціях, а ця пані не змогла. Що ж робити?! Так, звісно, давайте її позбавимо наукового ступеня. І все?! А що робити з так званою системою вищої освіти? Бо система має місце тоді, коли помилка одного з суб’єктів може бути виправлена системою. Для того система і існує. Ми всі, ті, хто причетні чи були причетні до вищої школи, несемо відповідальність за дисертацію вже доктора педагогічних наук з університету імені Поплавського.

Нам потрібна ефективна система забезпечення якості вищої освіти, саме розбудовою такої системи має займатися уряд, НАЗЯВО та МОН, такій розбудові мають сприяти вищі навчальні заклади. За умов існування ефективної системи забезпечення якості вищої освіти вищий навчальний заклад, який би дозволив собі формувати та утримувати специфічні спецради, був би швидко позбавлений бюджетного фінансування, і це відбулося б без жодних зайвих розмов, апелювань та прохань, адресованих шановним керівникам МОН. Ми маємо робити адекватні висновки.

Комментарии
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Оскільки причина описаної ситуації сидить в уряді, то неправильно це називати “деградація вищої школи”. Вища школа не винна, що в нас панує адміністративний тиск і телефонне право.
Natalia Khamaiko
Natalia Khamaiko ці люди, про яких мова, і які в уряді, в Раді, в ВНЗ сидять – вони всі квінтесенція українців. ми всі обурюємся, але продовжуємо обирати своїх представників, наділяємо їх владою і повноваженнями, і знову обурюємся. проблема не в уряді, а в народі, з якого виходять ці представники, які і сидять в уряді.
 Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Винен не народ, а його неорганізованість в громадянське суспільство.
 Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko а що, народ і суспільство в цьому випадку- суть різні поняття? 🙂
Leonid Shyrokov
Leonid Shyrokov Громадянське суспільство і народ – точно різні поняття.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko в даному випадку карще говорити про народ, бо я вела мову саме про нього, адже він є базою для громадянського суспільства, і всі вади походять з народу, а не з надбудов
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Протистояти порушенням може лише організований народ (тобто громадянське суспільство). Сам народ як сукупність індивідуумів нічого не зробить.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko спочатку народ має зрозуміти, що закон вимагає поваги і тільки тоді він дієвий і є запорукою добробуту, а вже потім формувати громадянське суспільство і протистояти всіляким негараздам
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк ну да, воли не виннi, коли ясла пустi.
Юрий Макогонюк
Юрий Макогонюк Конечно, нет. Но довести их до скотского состояния проще паренной репы.Достаточно лишь развалить их науку и принизить общественный интеллект.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko це правда. ницими і голодними просто керувати, набагато легше, ніж вільними і забезпеченими громадянами
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк …и интеллектом не обременёнными.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko Юрий Макогонюк інтелект – це вроджене, рівень розумового розвитку – набуте. нас хочуть позбавити можливсті отримувати гарну освіту, тобто понизити рівень нашого розумового розвитку. а інтелект нікуди не дінеться.
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк Странно, я считал, что интеллект приобретается с опытом. Ну да, ладно, спорить не буду. Соглашусь лишь с тем, что “позбавити можливсті отримувати гарну освіту, тобто понизити рівень нашого розумового розвитку” можно,.. если развалить систему образования. А так как последняя строится исключительно на основе достижений национальной Науки, то достаточно лишь в стране принизить потенциал возможностей её учёных.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko так і є. а якщо ще й усі, хто володіє вродженими здібностями у певних галузях, будуть планомірно виїжджати, то це буде взагалі повний фінал.
Юрий Макогонюк
Юрий Макогонюк о, к этому и идём, увы.
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк нация деградирует. и, как ни странно, при ясности сознания и полном отсутствии способности к самосохранению.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko історія нам каже, що всі суспільства, які опинялися на межі виживання, або кардинально змінювалися, або мусили загинути. але ми ще не зовсім на межі. має бути дефолт
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк тогда будем ждать. что ж ещё остаётся? 😉
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko або щось змінювати паралельно 🙂
Sergei Sharapov
 Sergei Sharapov Не всіх вбивць знаходять, але це не є приводом не карати вбивцю, якого знайшли і який вбив на очах багатьох свідків? Чи цього зізнання вбивці науки в Україні нам замало?
Фото Sergei Sharapov.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko ненаукові знання)))) тепер я знаю, як формулювалося питання, яке вона виносила на захист!
 Sergei Sharapov
 Sergei Sharapov Позанаукові 🙂 При цьому вона ще й вважає гуманітарні знання саме такими, а не науковими.
 Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko а от це вже нове слово… хотіла написати “в науці”, а тепер навіть не знаю.. “в псевдонауці”, мабуть))
 Leonid Shyrokov
Leonid Shyrokov У таких випадках треба присвоювати позанаукові ступені, а не наукові.
Sergei Sharapov
 Sergei Sharapov А як бути з надбавкою за ступінь? Зробити її від’ємною чи уявною? 🙂
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Найкраще уявною! Ідея – супер!
Юрій Федорченко
Юрій Федорченко Leonid Shyrokov Sergei Sharapov Отже, мова має йти саме про розбудову ефективної системи забезпечення якості вищої освіти, на суб’єктів якої було б важко впливати через адміністративний тиск. Саме про це також має йти мова, а не лише про покарання дисертантки.
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Така система повинна включати різні рівні: правові, організаційні, технічні, морально-етичні. Якщо на проблему навалитися всіма рівнями одночасно, то проблема зникне.
Sergei Sharapov
 Sergei Sharapov Система повинна бути, але я вірю, що після покарання кількість охочих захищатися по плагіату різко впаде.
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Sergei Sharapov! Покарання може бути ефективним лише щодо науковців. Але надбавки за вчені ступені отримують і чиновники. А вони будуть плювати на ваші покарання.
 Svitlana Vovk
 Svitlana Vovk Завжди є можливість змінити ситуацію, як щодо системи, так і до дисертантки
Yevgen Redko
Yevgen Redko Юрій Федорченко, що треба робити з українською гуманітаристикою?
Юрій Федорченко
 Юрій Федорченко Гадаю, що не можна окремо пропонувати реформи для української гуманітаристики. Проблеми пострадянської гуманітарної науки значною мірою визначаються старим спадком та відсутністю належної реформи вищої школи. Ситуація з природничими науками була значно кращою і за часів Радянського Союзу, і на початку доби Незалежності України. Природничі науки мали просто кращі стартові умови. Проте неухильно відбувається деградація як академічної науки в цілому, так і вищої школи в цілому. Реформи мають стосуватися всієї системи (чи так званої системи) вищої освіти та НАН України. Якщо мова йде про вищу освіту, то сьогодні потрібно фактично заново створювати саму систему вищої освіти. Така система має передбачати елементарну конкуренцію як між вищими навчальними закладами, так і викладачами. Однак така конкуренція має відбуватися саме як академічна конкуренція. Сьогодні цього нічого немає.
Александр Денисюк
 Александр Денисюк Гуманітаристика потребує HP імплементацію друку
Leonid Bedratyuk
Leonid Bedratyuk Так, треба спочатку визнати що в деяких галузях справжня наука відсутня як явище і пройдисвіти і імітатори штампують собі подібних. Тільки переатестація всіх наукових ступенів з метою відокремити справжніх науковців від несправжніх, ще може виправити ситуацію. Але для цього потрібна воля і розуміння проблеми верхами, а цього на жаль поки що немає.
Юрій Федорченко
 Юрій Федорченко Не думаю, що переатестація зарадить справі. Мова має йти про створення принципово нових умов. Власне кажучи, сьогодні потрібно вже говорити про створення самої системи вищої освіти, яка в Україні просто відсутня. Звісно, з цим не погодяться багато колег.
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk от з тими хто залишиться і будемо створювати нові умови і нову систему освіти.
Юрій Федорченко
Юрій Федорченко Пане Леоніде, проблема полягає в тому, що найбільший вплив в процесі “відсіювання” будуть мати саме ті, кого потрібно було б “відсіяти” в першу чергу.
Ганна Чепелюк
 Ганна Чепелюк А Ви впевнені, що якраз і не пройдуть переатестацію переважно ті, хто купили ступені, а ті, хто роками писав-переписував свої дисери, купу нервів витратять, як мінімум. Ми вже маємо досвід люстрації. Спочатку треба знищити корупційну верхівку держави, а низи самі себе впорядкують.
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk Низи знову відновлять близьку і зрозумілу їм корупційну систему.
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk Механізм переатестації на першому етапі має бути в автоматичному режимі за формальними показниеами без втручання людини.
Ганна Чепелюк
 Ганна Чепелюк Leonid Bedratyuk Що відновлять? Низи видають дипломи докторів наук добкіним, кириленкам та іншим? Прикриття все вгорі. Вчені ради відробляють номер, оскільки повністю залежать від МОН. Чому я повинна доводити свій ступінь? Я в свій час витратила на захЕще
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk чого ви так розхвилювалися, ви з педагогіки захищалися?
Ганна Чепелюк
 Ганна Чепелюк Leonid Bedratyuk Ні. А яка різниця? Можна подумати, що в педагогіці всі куплені та дурні. Добкін – доктор юрид. наук, Шуфрич – економічних, Литвин – доктор історичних (писали про його плагіат), Кернес – кандидат економічних. А з держуправління скільки Еще
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk і що пропонуєте?
Ганна Чепелюк
 Ганна Чепелюк Leonid Bedratyuk Для початку хоча б припинити торгувати ступенями. Цього ще ніхто й не думав робити. Без прикриття чиновника МОН рада дурню чи несамостійно написаний дисер особливо не пропустить. Це будуть хіба поодинокі випадки. Покійний Скопенко, колЕще
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk нова система підготовки аспірантів це припиняє, щоб захиститися треба вчитися в аспірантурі або працювати в університеті
Вячеслав Анисимов
 Вячеслав Анисимов ” Однак я не можу повноцінно судити про останнє.” От і не судіть! Говоріть не загалом та позагалях про “гуманітаристику”, а конкретно про “педагогіку” та про те, що в цій царині відбувається.
Юрій Федорченко
 Юрій Федорченко Звісно, можна говорити конкретно про педагогіку та педагогічні ВНЗ. Однак, як мені видається, сьогодні важливо говорити саме про систему вищої освіти в цілому. Помилкою буде виокремлювати окремі царини та шукати особливі реформи для таких царин. Не потрібно невиправдано протиставляти природничі та гуманітарні науки там, де в тому немає потреби.
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный Объективная проблема состоит в том, что нормальная наука устанавливает (фиксирует) истину путём системы доказательств, а гуманитарные науки представляют собой совокупность мнений (точек зрения). Эти мнения могут быть яркими, интересными…, но они остаются всего лишь мнениями.
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Ви впевнені, що, наприклад, в біології є “доказательства”?
Вячеслав Анисимов
 Вячеслав Анисимов Историческая наука не может экспериментально воссоздать историческое событие, явление или процесс, но это не означает, что мы имеем дело с “мнениями” или что объективное знание о прошлом нам не доступно.
Татьяна Калинина
 Татьяна Калинина Хіба ви не знали, що спецради беруть хабарі? Великий відсток “захищених” купує як роботи, так і захист. Відкрийте і хоч одним оком подивіться на дисертації юристів: купа тільки граматичних помилок… Не забувайте, що більщість чиновників має наукові ступені, не говорячи про їх дітей…. Вихід один: негайно переатестувати всіх, хто захистився принаймні за часи незалежности… Але хто буде цім займатись?.. ))
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный А судьи кто? (с)
Ганна Чепелюк А чому всіх? Переатестовувати треба чиновників, саме вони найбільше й купують дисери. За що мене переатестовувати?. Я викладаю 21-й рік, Дисертацію писала та захищала протягом 5-ти років, оскільки й працювала більше ніж на ставку, плюс сім”я. Захистилася 11 років тому. Це приниження не тільки мене, а й моїх наставників. З мене хабарі не брали і не натякали навіть. Я писала-переписувала. Чому ви всіх огульно критикуєте? МОН чудово знає про ради та їхні підходи. Без даху в МОН дисертаціями особливо не поторгуєш. Хто мене має переатестовувати – бакалавр із проблемним дипломом магістра з МОН чи Ви? Тоді чому? А давайте я Вас переатестую.

Leonid Shyrokov
Leonid Shyrokov Якщо зняти надбавки за наукові ступені у чиновників, то проблема хоч і залишиться, але різко втратить свою гостроту.
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный Об истории разговор заходил не раз. И её методы перечислялись. Я же говорил, что история занимается интерпретацией. Но на самые интересные вопросы, почему произошло событие, ответить невозможно, поскольку “причина” является метафизическим понятием.
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный К тому же история весьма идеологизирована.
Вячеслав Анисимов
 Вячеслав Анисимов Все это только по Вашему мнению. На счет идеологизированости можно согласиться в отношении т.н. “дидактической” истории.
Ганна Чепелюк
 Ганна Чепелюк Ні. в різних науках є спільні та відмінні предмети й методи дослідження.
Ганна Чепелюк
Ганна Чепелюк Vladimir Kalyuzhniy Особливо якщо робити посилання на сайти сру.
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный Бирок “дидактическая история” на публикациях я не встречал. Может, это оценочная характеристика?
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov История идеологизируется там, где нет доступа к первоисточникам информации. Наличие такого доступа снимает многие вопросы и обьективизирует изложение истории.
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный История идеологизируется там, где идеология доминирует.
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Ну так это “доминирование” и ограничивает доступ к первоисточникам информации.
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный это доминирование заставляет давать нужную интерпретацию.
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный Все материалы по 1917 году доступны. А что было: революция или переворот – до сих пор обсуждается.
Распад СССР ещё ближе…

Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov В любом случае к власти в 1917 году пришла хунта.
Владимир Калюжный
Владимир Калюжный “хунта” – эмоциональная характеристика, а не научная.
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный В обычной науке на любой (чётко поставленный) вопрос может быть дан только один (с точностью до переформулировки) ответ. 
В гуманитаристике на тот или иной вопрос могут быть даны диаметрально противоположные ответы. На то и “научные школы” существуют. Ничего плохого в этом нет – даже интересно. Просто это не наука.

Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Ну не надо. Вы же знаете, что кроме функциональной зависимости существует также статистическая зависимость, когда одному значению аргумента может соответствовать несколько разных значений функции.
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Ну посмотрите учебники статистики, например:
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный К сказанному мной это не имеет отношения.
Leonid Shyrokov
Leonid Shyrokov Евклидовая и неевклидовая геометрия – это тоже диаметрально противоположные научные школы.

Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko знов за рибу гроші. відповідь на поставлене питання і в гумнітарних науках має бути одна. тоді це якісно виконане дослідження, яке за умови наявності тих самих джерел інформації при виконанні іншою людиною дасть ту саму відповідь. але при появі нової інформації висновки можуть бути переглянуті. так само і в інших галузях. хіба ні? можна подумати, що в природничих чи технічних науках нічого не мінялося з часів Ньютона. або тут хтось читає псевдонаукові книжки з історії.
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk різні геометрії це не різні школи, це різні аксіоматичні теорії в межах однієї школи
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Так у кожній науці можуть відповісти.
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk не в кожній
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный Natalia Khamaiko! Як відрізнити наукову книжку з історії від псевдонаукової? 
На всякий случай скажу, что псевдонаучные книги по математике не выходят.

Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko це тому, що всім здається, що писати про історію може кожен. просто для того, щоб працювати з письмовими джерелами (я вже мовчу про археологічні) треба теж знати, як це робити. але це довго, нудно і трудно. тож для “поповнення” браку інформації, видимої ненавченим оком, з’являються всілякі Велесові чи Голубині книги, а для більш досвідчених – літописи типу Газі-Барадж. малоосвічений соціум жадає не знань, а сенсацій, які йому вдосталь подають Кіфішини з Фоменками. однак наукове знання може бути перевірене, чого не витримає псевдонаукове. тут все просто, якщо володіти методикою роботи з джерелом.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko хоча от гугл каже, що є таке і в математиціhttp://ru.rationalwiki.org/…/%D0%9F%D1%81%D0%B5%D0%B2…
Владимир Калюжный
 Владимир Калюжный Natalia Khamaiko “Псевдонаука (также, лженаука) — это любая методология или система взглядов, которая претендует на научность, но которая не в состоянии соблюдать стандарты методологии и доказательств, являющихся отличительной характеристикой действительной науки”. 
– Примерно то же я говорил выше.

Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk в математиці на такому дисертацій не захищають, різницю відчуваєте?
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko в історичних науках на псевдонауці теж. у нас були випадки, коли блаженних звільняли з інституту. а от за гроші та ще й у ВНЗ робиться все, що завгодно
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko Vladimir Kalyuzhniy чому ж тоді питаєте “Як відрізнити наукову книжку з історії від псевдонаукової?” ?
Leonid Bedratyuk
 Leonid Bedratyuk це про кого?
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк Объективность проблемы ( на мой взгляд) в том, что очень долгое время мы у себя взращивали науку авторитетов. А где появляются авторитеты, там нет ни борьбы интеллектов, ни ярких и конкурентоспособных идей, ни самой объективной науки. И это касается всей нашей науки, а не только её гуманитарного направления.
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko і ще у нас прийнято поважати за звання, а не за об’єктивні досягнення
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк это следствие всё той же науки авторитетов
Leonid Shyrokov
 Leonid Shyrokov Наука авторитетов – это полбеды, это ещё терпимо. Но у нас появилась наука неофеодалов – и это совершенно нетерпимо.
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк Авторитет в науке — это наше ффсё: и власть неофеодалов, и телефонное право, и протекционизм, и возможность иметь под собой целый штат научных сотрудников, и пр.пр. пр. Нет в ней лишь одного: предоставленной для учёного возможности реализовать в Украине свой потенциал.
Юрій Федорченко
 Юрій Федорченко Саме так, в Україні відсутня можливість повноцінно реалізовувати потенціал людини в академічній сфері.
Юрий Макогонюк
 Юрий Макогонюк Вот, вот, и не реформировав Акакдемию Наук Украины да не приподняв на более возвышенный уровень организацию управления всей нашей научной деятельностью, у нас нет никакой перспективы.
Andriy Cheredarchuk
Andriy Cheredarchuk Юрий Макогонюк а какие перспективы после расформировнаия НАНУ?
Natalia Khamaiko
 Natalia Khamaiko а хіба реформування = розформуванню?
Andriy Cheredarchuk
 Andriy Cheredarchuk Natalia Khamaiko точно. не те прочитав. питання знято 🙂
Ганна Чепелюк
 Ганна Чепелюк Землі та нерухомість академії роздерибанять!
https://www.facebook.com/groups/261451893969652/

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*