Інна Совсун і згарище замість вищої освіти

p7

Сергія Квіта «ушли» на благо вітчизняної освіти, але зловісна одіозна постать колишнього міністра продовжує нагадувати про себе через «діяння» його найближчого оточення, яке до цього часу продовжує на керівних посадах «керувати» освітою в Міністерстві освіти і науки України.

На офіційному сайті МОН оприлюднено проект наказу «Про затвердження Переліку профільних спеціальностей вищих навчальних закладів». Відповідно до цього документу, Міністерство намагається затвердити Перелік профільних спеціальностей та окремих спеціалізацій вищих навчальних закладів, за якими може здійснюватись набір здобувачів вищої освіти за державним замовленням у 2016 році.

У випадку затвердження цього Переліку, сформованого, скоріш за все, в надрах Департаменту вищої освіти його керівником Олегом Шаровим в «ручному» режимі за «настановами» першого заступника міністра Інни Совсун (а саме її «вуха сторчать» за цим проектом наказу), обсяг державного фінансування кожного вищого навчального закладу буде визначатися не його здатністю готувати фахівців відповідно до положень нормативних документів та вимог ринку праці, а зовсім за іншими критеріями, які відомі лише пані Совсун.

Суть новації полягає в поділі всіх спеціальностей підготовки фахівців на профільні та не профільні для кожного вищого навчального закладу з наступним державним фінансуванням підготовки фахівців лише за профільними спеціальностями, визначеними, наголошуємо, в «ручному» режимі певними зацікавленими особами. Таким чином, переводиться в практичну площину ця ідея колишнього міністра та його «молодої команди», озвучена під час наради з керівниками обласних департаментів освіти і науки та директорами обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти в лютому цього року.

Як заявила в одному із своїх інтерв’ю пані Совсун, Міністерство, спільно з експертами та представниками вищих навчальних закладів, уже напрацювало загальну концепцію та пакет законодавчих змін для реалізації нової моделі їх фінансування. Правда, чомусь не вказала, хто ж ті утаємничені експерти та представники вищих навчальних закладів?

Виходячи вже з наявного досвіду подання освітянській громаді подібних матеріалів «молодою командою» колишнього міністра, виникає закономірне запитання, чи не співробітники це Центру CEDOS (раніше – Центр дослідження суспільства), засновником якого є Інна Совсун, які вже «доклали руку» до багатьох «провалених» проектів різноманітних нормативно-правових актів?

Опосередкованим підтвердженням цієї думки є той факт, що дуже велику активність останнім часом у електронному медіа-просторі демонструє виконавчий директор цього Центру пан Єгор Стадний, розхвалюючи на «всі лади» демократичність та «європейськість» нової системи фінансування вищих навчальних закладів. Це – саме той Єгор Стадний, який протягом останнього півтора року був і співавтором багатьох «провалених» проектів, і експертом, і спікером практично на всіх освітянських заходах, що проводилися під егідою Міністерства освіти і науки за часів Квіта.

Але у освітянської спільноти зовсім інша думка щодо запропонованого порядку формування державного замовлення, а відтак і щодо порядку фінансування вищих навчальних закладів. Сказати, що запропонований порядок формування державного замовлення викликав здивування та нерозуміння у вищих навчальних закладах, то нічого не сказати. Він викликав обурення та протест.

Тому заслуговує на увагу і вдячність освітян серйозна аналітична стаття народного депутата, першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександра Співаковського «О.Співаковський: обмеження профілей держзамовлення», яка розміщена на сайті www.Osvita.ua.

Автор статті піддав гострій критиці підготовлений в МОН проект наказу «Про затвердження Переліку профільних спеціальностей вищих навчальних закладів» і в своєму зверненні до Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана зробив обґрунтований висновок, що «його норми суперечать Конституції і чинному законодавству України, що, як наслідок, унеможливлює його видання. …Адже жодних повноважень Міносвіти щодо затвердження переліку профільних спеціальностей (спеціалізацій) вищих навчальних закладів, за якими може здійснюватись набір здобувачів вищої освіти за державним замовленням вищезазначеними законами не передбачено».

Привертає увагу, як тандем Квіт-Совсун свого часу завбачливо прописав майбутній підхід до планування державного замовлення в «Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році», затверджених наказом МОН від 15.10.2015 р. №1085. Зокрема, у п. 4 розділу ІІ. «Організація прийому до вищих навчальних закладів» читаємо: «МОН до 01 червня затверджує перелік профільних спеціальностей вищих навчальних закладів незалежно від підпорядкування, крім вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, за якими може здійснюватись набір за державним замовленням» (виділено нами).

Наші спроби розшукати в різноманітних наявних нормативно-правових джерелах визначення терміну «профільна спеціальність» були марними. Такого терміну немає ані в «Національному освітньому глосарію: вища освіта», ані в «Глосарію термінів європейської вищої освіти», ані в Законі «Про вищу освіту». Немає ніде! Це означає, що тандем Квіт-Совсун планував визначати, які спеціальності у вищих навчальних закладах профільні, а які – ні, за тільки їм відомими критеріями. Тим більше, що цей тандем на цьому вже «набив руку» ще у 2014 році, ледь «сівши на трон».

Як це відбувається, ми вже знаємо на прикладі Національного авіаційного університету. Адже Національний авіаційний університет, один із провідних вищих навчальних закладів нашої країни, у 2014 році, вперше в своїй історії, не отримав державного замовлення відразу за дев’ятьма ліцензованими та акредитованими, найбільш рейтинговими, напрямами підготовки фахівців. У 2015 році історія повторилася, правда, з меншою кількістю напрямів, які не отримали державного замовлення. І все було тому, що Національний авіаційний університет виявився «не своїм» для Квіта і Совсун.

У цьому році історія знову може повторитися. Зокрема, у зазначеному проекті наказу МОН у Національному авіаційному університеті із 44 ліцензованих спеціальностей підготовки фахівців лише 18 пропонується вважати профільними. І це при тому, що за багатьма решти 26 спеціальностей підготовка фахівців для авіатранспортної галузі України та інших держав здійснюється вже роками, а за деякими – десятиліттями.

Хіба це – європейський підхід, про який часто говорив Сергій Квіт, а зараз повторює Інна Совсун? Де ж тут «по-європейські»?! Адже зазначені вище очільники «учорашнього дня», по суті, легітимізували в «Умовах прийому» протизаконну норму щодо поділу ліцензованих та акредитованих спеціальностей на профільні та не профільні.

І це, незважаючи на те, що, видавши від імені держави ліцензію на провадження освітньої діяльності та сертифікат про акредитацію на ту чи іншу спеціальність, Міністерство освіти і науки України підтверджує тим самим відповідність кадрового, матеріально-технічного та інших видів забезпечення підготовки фахівців за цією спеціальністю встановленим державою вимогам, без будь-яких посилань на її «профільність» чи «не профільність». Тобто всі ліцензовані спеціальності в кожному вищому навчальному закладі є профільними за означенням. Інакше, як же вони отримали ліцензію від імені держави?

Sovsun-27-1-300x211

Цілком очевидно, що поділ спеціальностей на профільні та не профільні по кожному вищому навчальному закладу, до того ж, за нікому не відомими критеріями, і планування чи не планування державного замовлення та фінансування вищих навчальних закладів в залежності від цього, відкриває не уявний, а дійсний корупційний канал для тих, хто це «винайшов» і намагається зараз «протиснути» явочним порядком.

Що ж очікує вищу освіту України, якщо плани «молодої команди» Квіта будуть реалізовані? Можна з великою ймовірністю припустити, що буде «зірвана» вступна кампанія 2016 року у «не своїх», за пані Совсун, вищих навчальних закладах, яких у державі багато. Наслідком цього буде скорочення штатів науково-педагогічних працівників та соціальна напруга в чисельних педагогічних колективах і невдоволення діями нового керівництва Міністерства освіти і науки.

А може це і є метою «молодої команди» Квіта? Адже принцип «чим гірше, тим краще» для дискредитації очільника МОН Лілії Гриневич і підготовки підґрунтя для повернення Квіта ніхто не відміняв. Тому, можливо, і хоче перший заступник міністра Совсун залишити після свого дворічного «керування» та псевдореформування освітньої галузі замість вищої освіти згарище?

Оксана Войтенко, журналіст

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*